Перша повноцінна за повномасштабку відпустка підкралась непомітно і їхати у неї треба було на тому що є: або мікра, або мазда. На мікрі вже пробували в поїздку на дальняк того року (і цілком успішно), однак коли є великий універсал з повним приводом і 165 паспортними поні - вибір на якому авто їхати очевидний😁
Спочатку (про що мова саме у цьому пості) вирішили з коханою катнути на схід країни - у Краматорськ. Подивитися що там з нашим домом сталося (востаннє їздили у листопаді 2022 ще на попередній мазді), та й взагалі відчути як живе колись улюблене місто. Отож маємо +-700 км в одну сторону з маршрутом "Київ - Полтава - Харків - Ізюм - Краматорськ". Дорога як завжди ідеальна, але звісно з початку повномасштабки у більшості випадків асфальт має сліди гусениць броні і гул який раніше був лише на трасі від села Долина до м. Слов'янськ тепер супроводжує чи не 90% маршруту.
У загальному авто було підготовлене - з жовтня того року, відколи я володію цим динозавром було проведено заміну масел, фільтрів, відкапіталено ходову частину та обслужено ГБО. Однак все ж таки сумніви були.
Виїхали з Києва о 06:00 і.... вже о 14:00 були в Краматорську. При чому без будь-яких проблем і нарікань з боку Мазди, із двома зупинками на АЗС, смачний обідом у придорожному кафе "ПІЧ", блуканням по Харкову (вирішили вперше з 2019 року поїхати через місто, а не по об'їзній не врахувавши заглушений РЕБом сигнал GPS) та 10 хв зупинкою у Ізюмі.
По приїзду кохана запитала про що я так сильно нервував перед дорогою (ніколи мене такого перед поїздкою не бачила), а нервував я за Мазду. Ну от чесно - я не був впевнений що авто 2002 року випуску без проблем доїде таку дистанцію без проблем.
На трасі Мазда вела себе стабільно, на боковий вітер реагувала не так сильно як всі попередні мох авто, а от динаміка була аналогічна динаміці мого колишнього Мегану. Так, там було 148 поні, а тут 165. Однак крутний момент в обох машин майже однаковий, але Мазда розподіляє його на всі 4 колеса, а Меган лише на 2. Та й мазда елементарно важче на пару сотень кілограм. Треба ще замірити 0-100 цієї Мазди, але наразі для мене ці два авто абсолютно тотожні по динаміці. Або просто я балуваний і після Скайектіва на попердній 192 сильній Мазді мені все не так)))
Середню швидкість яку тримав на трасі - 130 км/год (у першу чергу тому що спочатку недовіряв Мазді і їхав 120). Звісно були відрізки де їхав 140-150, але максимум їхав +-165 з обертами у 4100. Далі вже акустично некомфортно і бортовий комп'ютер починає показувати витрату палива у 14+ літрів. Крейсерська швидкість для цієї мазди це саме 130-140. При 120 км/год показувало витрату палива у +-10 л бензину, а фактична витрата пропану на цих ділянках показувала до 12 літрів на сотню. І це з постійно працюючим кліматом, багажем у близько 150кг і чотирма дорослими у салоні. Як на мене не поганий показник для двадцятирічного авто з постійним повним приводом. При цьому на швидкостях 130-150 км фактична витрата газу теж не перевищувала 13 літрів. Чим я доволі задоволений, оскільки очікував витрати у 15+ літрів. Напевно можна було б і менше - при 90-100 бортовик показував 8-9 л, але я так не їжджу.
Дорога назад забрала ще менше часу - з 12:00 до 18:00. І я був більш упевнений у машині і їхав не менше 130 усюди (у середньому 145) і їхав по добре знайомій об'їзній, та й часу було не багато. Ну і по дорозі назад у Решетилівці попалися на Трукам вперше за автомобільний досвід що мій, що коханої) добре що їхала за кермом кохана, бо вона перевищила швидкість лише на 47км, я б там влетів би на всі +100 і штраф би був удесятеро дорожчий)))
Далі трохи про коробку. Тут стоїть 5 ступенева гідромеханічна АКПП FNR5, яка ставилась у т.ч. на форди. З однієї сторони жодних нарікань на цю коробку - їде добре, плавність перемикання відповідає віку. Але оце постійне намагання скинути одну дві передачі і задрати оберти двс і задумливість дещо напрягало. Тому частину дороги їхав у ручному режимі (як кажуть горе перекупи "на тіптроніці") із зафіксованою 5 передачею. Ну і 6ї тут теж не вистачає))) Але і так добре - у доресті цього покоління Мазда6 5 ст. АКПП ставилась лише із 2,3 двс, а на менших об'ємах ставились 4ст.
Також драконила відсутність круїзу. Ну от їдеш на відстань у 700 км по майже постійно двополосній трасі і постійно тицнути на газ і скучно і не зовсім зручно. Саме смішно, що лише на топових маздах6 із 2,3 л двс круїз контроль не передбачений від слова зовсім, як і електронна педаль газу (на просторах інету є багато випадків коли власники таких мазд пробували ставити круїз і воно не їхало та вибивало гірляду - не передбачене ЕБУ цих двс для круїзу).
А тепер суха статистика: 1 389 км (від АЗС на виїзді в Бориспіль до АЗС у Борисполі, це близько 20 км від дому, тобто ще +40 км, але вони поза статистикою), за які було витрачено 170,81 л пропану, а це 12,3 л на 100 км, або 3,19 грн за 1 км. (це аналогічно по ціні кілометра дизельному двс із витратою у 5 л, або бензинововму із витратою у 4,5 л).
Ну і якщо вірити масляному щупу - близько 300 грам оливи під'їло (на високих обертах 4500+ жре як будь-яке старе авто із рідним двс).
Ну і як підсумок - на стареньких доглянутих динозаврах на дальняк їздити можна і треба)