Декілька місяців шукав бюджетне авто, яке виконуватиме роль надійного піджопника і знову вляпався у Мазда6, щоправда цього разу першого покоління.
Із заводу ця Мазда вийшла у доволі рідкісній комбінації 2,3л атмосферного бензинового двс, 5-ступеневої гідромеханічної АКПП Jatco JF506E та постійного повного приводу (10% крутного - постійно на задні колеса із можливістю автоматичного передавання на них до 50% крутного моменту). По функціоналу це вище середньої комплектація із доволі якісною акустикою «BOSE» (звісно сама магнітола морально застаріла), шкіряними кермом і підлокітником, електроприводом і підігрівом дзеркал, текстильними сидіннями, клімат контролем, гідропідсилювачем керма, лінзованими ксеноновими фарами з автокорекцією, інтегрованою у шторку багажника сіткою для розділення салону і багажника (на відміну від Меган3 така сітка не просто десь валяється, а витягується з основи такої шторки) та й напевно все)
У спадок від попередніх господарів Мазда мені дісталась затонованою по колу, із новими ВІ-LED лінзами (світло шикарне), фаркопом та встановленим ще у ЄС ГБО4.