Минулорічні флешбеки. Але глянув у вікно, і чогось згадалось.
В той листопадовий день у Львові царювала тепла лампова атмосфера. У наближенні глобального потепління приймали участь п'ять достойних купе із загальним об'ємом двигунів 16 літрів на всіх, чи по 3,2 на кожного.
Влаштували конкурс "в кого сильніше відкриється капот" :)
І трохи катнули містом, на каву. Знаєте, за однією такою машиною люди оглядаються, але коли їх п'ять, це уже перетворюється на невеличке шоу, з фотографуванням і мало не роздаванням автографів :)
І в черговий раз хочу відзначити зовсім інше, тепле відношення сторонніх, ніж коли б це була зустріч "мажорів" на таких самих купе, тільки сучасних. Хоча, здавалося б, ті ж самі мерседес є-кляссе, практично такі ж дорогі в обслуговуванні машини, і все таке - але не таке. Дуже позитивна риса класичних авто - тобі якщо і заздрять, то по хорошому. Або є унікуми, які співчувають, типу, продай і купи нову машину, будь як всі! :)
А цей рік крім війни приніс холод. А все чому? Бо я заїхав в реставрацію і на один трилітровий двигун на дорогах стало менше. Чуєте, активісти і свідки глобального потепління? От воно вам треба, щоб на початку вересня було уже +10? А якщо ми всі п'ять перестанемо виїжджати - це ж усі замерзнуть, новий льодовиковий період почнеться! :)
А між іншим таки, коли цього року люди кутались 12-го вересня в куртки, бо на термометрах значилось +10, я організував того ж 12-го вересня, тільки минулого року "прощання з літом" - покатеньки в Ретро-ленд і мальовничими дорогами львівських околиць. В той день термометр доповз до позначки +27С.
А потім, 15-го вересня я пив каву на синевирському перевалі, милуючись фантастичним заходом.
А наступного дня катосив околицями Синевиру, серед смерек, і дихав чудовим карпатським повітрям крізь повністю прочинені вікна.
І вечеряв у Франику, дуже приємному місті.
А на початку жовтня, під синім сонячним небом, їздив випити кави на ужоцькому перевалі і відкрив для себе незабутню, фантастичну driving road, українську перлину, яка очолила хіт-парад драйвових доріг України.
Але нічого, маю надію, ще покатаємось.
ПС. До речі, оповідки про усі ті 10000 км минулорічними Карпатами у мене є, лише чекають, коли адміністрація є-драйву допиляє "особистий" розділ, бо якось нелогічно їх в бортжурналі публікувати.