Паяння оловом кузовних елементів


Кузовні роботи
25 вересня 2022
ROst.ADventure
власник Mercedes-Benz E-klasse W124

та

VAZ (Lada) 2108 Львів
Публікація


Я пізнав технологічний дзен. Займався потихеньку реставрацією свого мерседеса, і тут таке свято. Здавалось би, чим можна здивувати сучасну людину? Але я знайшов.

Вічна проблема реставрації класичних автомобілів - зовнішні кузовні елементи. Їх уже не купиш нові, доводиться відновлювати пошкоджені іржею. Єдиний надійний спосіб - вирізати пошкоджені місця, щоб потім підігнати по розміру і вварити на це місце латку з нового металу. Але основна проблема при цьому - від зварювання метал в тій, чи іншій мірі поведе. Дуже хороший зварювальник, звісно, має уявлення, як варити, щоб деформації були мінімальними, але повністю уникнути їх при ремонті тонкого листового металу важко. А отже потім доведеться рихтувати, виводити поверхні, шпаклювати. Процес довгий і складний.

Та в ті часи, які я люблю називати аналоговими, коли ще автомобільних якісних шпатлівок не було, використовували іншу технологію: кузовні панелі покривали оловом. Звісно, заміняти повністю сьогодні шпатлівку на олово смислу немає ніякого, але якщо потрібно заповнити значні раковини в металі, чи й взагалі залатати дірку - олово є насправді єдиною повноцінною альтернативою зварюванню. Мова, звичайно, не про силові елементи, вони приховані і їх зовнішній вигляд мало кого цікавить, а про зовнішні декоративні частини кузова.

Для демонстрації арка мого мерседеса, що була пошкоджена іржею і після повного очищення утворилась практично наскрізна дірка. Варіант “до” і “після”:

очищений від іржі метал

Публікація


і наплавлене та уже зачищене олово.

Публікація


Як видно, з допомогою наплавлення олова можна отримати якісно відремонтовані елементи, при чому буквально за лічені хвилини. Уся процедура полягає в очищенні металу з допомогою піскострумних технологій, або різноманітних щіток та фрез - кому які засоби доступні чи більш доцільні. Потім поверхня знежирюється, просушується, покривається шаром спеціального флюсу. Далі в хід іде портативний газовий пальник, яким розплавлюється флюс, а тоді потрібно просто наплавити достатню кількість олова на деталь і з допомогою лопатки сформувати необхідну поверхню. Після вистигання не забути промити все содовим розчином, адже флюс містить в тому числі кислоту, і з допомогою спочатку напилка по металу, а потім інших абразивних матеріалів надати деталі потрібної форми. І уже зовсім дрібні раковинки можна заповнити фінішною шпатлівкою. Нагрівання металу в процесі недостатнє, щоб спричинити його деформацію, при дотриманні технології олово наплавляється надійно, час ремонту скорочується не те, що в рази, а на порядки.

Якщо потрібно залатати дірку, можна використати листову латунь, підклавши її з внутрішнього боку перед паянням. Також цікавою є тема напаювання оловом зварних швів, адже їх надійний захист завжди складна задача.

В нас на ринку присутні матеріали двох основних виробників: Felder та WURTH. Трапляються й інші, але я б не радив економити. З цих двох WURTH більше схильне до розтікання, а Felder тугоплавкіше, ним зручніше надавати форму, і мені воно сподобалось найбільше.

Не міг на радостях не поділитись цією старою забутою технологією, яку точно рано списувати з рахунку, особливо любителям класичних автомобілів.

Також потрапило на очі коротеньке відео, де кузовну деталь, покриту оловом, "б'ють" товщиноміром. Це якщо хтось вирішить, що можна провести ремонт оловом замість шпатлівки, пофарбувати і далі "небита-некрашена". Так не вийде, товщиномір бачить олово як і шпатлівку. Лудіння потрібне не для обману майбутніх покупців, а для якісного ремонту: уникнення термічної деформації в процесі, дуже потужної адгезії до металу, позбавлення проблем з іржею.

І ще декілька фотографій з моєї практики.

Задній лівий кут, де просто була невелика іржава точка, виявився прогризений наскрізь, довелось все вичистити і думати, що робити з діркою. А що робити? Паяти!

Публікація

Публікація

Публікація


На фото нижче місця пайки страшна латка, що залишилась від минулих власників, які не були такими "дотошними", як я. До неї ще діло не дійшло було на той момент.

Публікація

Публікація


А це на правій задній арці сліди зубів рудих бобрів, теж наскрізь.

Публікація


Із-за маленької ділянки переварювати всю частинку глупо, тому вирізав фрагмент до живого, вварив латку

Публікація

Публікація


Так, візуально це ще не дуже красивий шов, то було півтора місяці назад, зараз уже варю красивіше :)

Але, без прив'язки до вигляду, провар хороший, а зайвий метал чудово чиститься кутовою шлфімашинкою, вона ж болгарка, рятівницею усіх зварювальників-початківців :)

Публікація


І остаточно наплавка олова для надання форми

Публікація

Публікація


Епоксидний грунт - і арка чекає на фінішне шпаклювання, щоб закрити дрібні нерівності

Публікація


Дуже приємно відкривати для себе такі технологічні цікавинки.

І так, це янг таймер :) Більшість класичних авто, яких не тримали в гаражі і виїжджали тільки в неділю, за хорошої погоди покататись околицями, знаходяться в такому, а часто в значно гіршому стані. Але це не страшно, бо Тося робить, Тося може все :) Головне, щоб та Тося робила на совість, інакше можуть бути страшні наслідки... Але про це трохи згодом.

Mercedes-Benz E-klasse W124

Coupe