Перша подорож — перевіряємо Mazda трасою і поганими дорогами









Перша подорож — перевіряємо Mazda трасою



Перша нормальна поїздка після покупки — Дружбівський кар’єр, Житомирська область. Заодно хороший привід перевірити машину не тільки в Києві, а й на трасі.



Їхали вчотирьох, речей вистачало, але на диво все влізло в багажник. Для такого формату поїздки місця вистачає — і це радує.



По трасі Mazda показала себе добре. Розхід тримався в районі 7,5–8 л/100 км, їде впевнено, ніяких сюрпризів за всю дорогу не вилізло.



Найцікавіше почалося ближче до кар’єру, коли закінчився нормальний асфальт. На ямах спочатку навіть подумав, що з ходовою щось не те — дуже вже добре відчувається кожна нерівність 😄



А потім згадав, що раніше такими дорогами їздив переважно з друзями на джипах. Тут все простіше — у Mazda доволі жорстка підвіска, тому після позашляховиків різниця відчувається одразу.



Ще один експеримент — ночівля в машині удвох з дівчиною. Задні сидіння склали, по довжині та ширині місця мінімально, але вистачає. Спати можна. Але наступного разу матрац беру однозначно — поверхня доволі тверда, тому за ніч прокидався постійно. Романтика романтикою, а спина має свою думку 😄



У підсумку туди й назад без пригод. Нічого не загорілося, не застукало і не відвалилося.



А от вигляд машини після траси — окрема історія. Таке відчуття, ніби Mazda пройшла через криваву баню: весь передок у мошках, комарах і червоних плямах від усього, що не встигло ухилитися. Виглядає ефектно, але є нюанс — знову на мийку.



Перша подорож пройдена успішно: четверо людей + речі, траса, погана дорога і навіть ночівля всередині.



Mazda справилась. Їдемо далі.