Що найперше приходить вам в голову при потребі зварити якісь деталі з нержавійки? Звісно ж, аргонно-дугове зварювання, або TIG. Та насправді не все так складно, і "нержу" спокійно можна варити звичайним напівавтоматом, в середовищі банальної вуглекислоти в якості захисного газу.
У мене, власне, назріла ця потреба, трохи поварити нержавійку - переварював кріплення глушника в мерседесі. Те, що цей метал, як і алюміній також, можа варити в режимі MIG/MAG, тобто, звичайного напівавтомата, я знав уже давно, та все ще думав, що для цього потрібен обов'язково газ аргон. Але купити балон і редуктор для аргону я ще не встиг, тому вирішив спробувати поварити в CO2, як і звичайну вуглецеву сталь, замінивши лише стальний обміднений дріт на дріт з нержавійки нашого українського виробництва Monolit.
І це працює! Навіть більше - варити нержавійку, на мій погляд, легше, ніж чорну сталь, і точно приємніше. Для "пристрілки" зварив пару фрагментів, все одразу зрозумів, і ось один з перших робочих швів - краса:
Нержа має більшу теплопровідність, ніж вуглецева сталь, тому шов прогрівається повільніше: менше вірогідність пропалу і більше часу на формування шва. Також цей метал плавиться практично одразу, тоді як чорнина спершу розжарюється, стає м'якою, але тримає форму, і лише в кінці починає текти, це потрібно враховувати, особливо на горизонтальних швах, де зварні точки намагатимуться дещо стекти вниз. Але в цілому, якщо ви вмієте варити, розумієте процес, як плавиться метал, то і нержавійку напівавтоматом зварите легко, і, думаю, полюбите це, як і я.
А ще він не димить і не смердить в процесі зварювання, що теж приємний бонус.
Окремо згадаю дріт від Моноліту - залишився ним дуже задоволений, то ж рекомендую, річ достойна.