Шато Ля Рост, новий сезон
Продовжуючи тему лінивого виноробства - про молоде цьогорічне вино та результати експериментів.
Якщо хто пропустив: я, досягнувши класичного віку чоловіка, і маючи все, що йому личить: класичний темно-синій костюм, класичний мерседес та своє класичне шато, зрозумів, що пора рухатись далі, і іменем цього шато називати своє вино, виготовлене, звісно ж, із плодів, вирощених на шато. Але оскільки, як і більшість розумних людей, я лінивий, тому вирощування лози, збирання десятків кілограм винограду, ота вся Челентано-тема з топтання ногами в діжці для видобування соку, бочки, фервере і інші радості класичного виноробства не манили енергозатратністю, а головне часозатрантністю, з перспективою отримання посереднього результату, як у всіх, оскільки моє шато не в Провансі, а на пагорбах Гологоро-Кременецького кряжу, і ніякий порядний виноробський виноград тут не визріє до потрібної кондиції, тож хотілось знайти методику лінивого виноробства, щоб от воно само виросло, легко зібрав, залив, забув і через потрібний час отримав хороший результат, та й ще з родзинкою, не як у всіх. І я таку знайшов.
Першу пробу описав минулого року: Chateau La Rost. Noix
А в цьому році, надихнувшись хорошим попереднім результатом, спробував вино покращити, використавши не звичайні хлібопекарські, а професійні виноробські дріжджі Lalvin EC 1118, вони як раз для низового бродіння, тобто при низьких температурах, бо ліниве вино визріває при кімнатній, яка у мене в помешканні не піднімається вище +24 влітку.
Війна та інші обставини, звісно, внесли корективи, і в шато я прибув (це на дачу приїжджають, а в шато прибувають) аж у липні вперше. Прибув дуже вчасно, бо нуа мало не перезріли для використання у виноробстві, але встиг.
Повернувшись до Львова, із достатньою кількістю виноматеріалу, почав розбиратись, скільки ж виноробських дріжджів потрібно давати взамін хлібопекарських, яких, відповідно до рецепту йде 12 грам на одну банку.
І мушу сказати, гуманітарії, я вас лю... Спершу гугель мені знайшов статтю, де гарно розповідають за співвідношення свіжих пресованих і сухих хлібопекарських. Так і пишуть: 12 г пресованих відповідає чайній ложці сухих. Ну чомуууууу! ЧОМУУУ! Чого, якщо пресовані вже в грамах, то обов’язково сухі треба дати в, хай вам грець, чайних ложках???!!! Щоб я ще тепер мав шукати інформацію, скільки гармів сухих дріжджів поміститься в чайну ложку? А чайну ложку сферичну в вакуумі, чи одну з 4-х типів, які присутні у мене на кухні, і вони різних форм та розмірів? І з горбиком, чи без? ААААААА!!! Гуманітарії, припиніть знущатись над нами!!! :))
Переживаючи за своє психічне здоров’я, яке і так на волоску висить від тих життєвих реалій, пішов я іншим шляхом, знаючи, що в 1 г виноробських 30 млрд. живих клітин. “Гугль”, кажу, “дивися мені в очі, перестань думати своїм штучним інтелектом хоч раз, і відповідай чітко на поставлене запитання: яка кількість живих клітин в 1 г хлібопекарських дріжджів? - В ОЧІ ДИВИСЬ І ВІДПОВІДАЙ ЧІТКО!”
“Хлібопекарські дріжджі виду Saccharomyces cerevisiae, клітини яких мають кулеподібну чи ... бла-бла-бла ... В 1 г живих дріжджів міститься 10-14 млрд. дріжджових клітин.” Отт! Можеш жи, якщо хочеш!
Так, чекай... Гугель, а ти говорив про грами сухих, чи пресованих?
ААААААА!!! Піду вб’юсь об стіну...
Ну, кажуть, що нічого в тому житті ми б не цінували без страждань, не знаю, але таки добрався я до істини, не пошкодивши психіку остаточно. Є пресовані свіжі дріжджі, якими я користувався минулого разу, вони так і називаються "Дріжджі пресовані". Вміст сухих у них порядка 30-35% від загальної маси. Що не вказано ні на сайті виробника, ні на самій пачці.
А є дріжджі сухі. І ні разу не пресовані. І по факту, в одному грамі пресованих є 0,3...0,35 г сухих. Тобто замість 12 г пресованих треба взяти 4 г сухих. Але гугель вперто називає ці 4 г "чайною ложкою", та сил після отих усіх пошуків на перевірку, як виглядає та ложка, уже не залишилось.
Ну і знаючи, що в кожному з 4 грамів сухих дріжджів, що відповідає 12 грамам свіжих, буде порядка 10-14 мільярдів живих клітин, уже не важко розрахувати, скільки ж таки потрібно давати дріжджів виноробських.
Отак, ліниве то воно ліниве, моє виноробство, але все рівно скільки зусиль вимагає!
Далі уже за рецептом, як і минулого року, банки з суслом закладаю в гардеробну, найтемніше та найспокійніше місце в моїй квартирі, і забуваю до вересня.
Та все ж цікавість взяла верх, і два тижні тому витягнув я одну банку, глянути. А осад там уже випав в осад, нуа плавають собі зверху, а між ними чистий прозорий продукт. Минулого року було не так, все було мутне і темне, поки не відцідив. Тому стало надзвичайно цікаво, і я взявся фільтрувати-розливати, та пробу знімати. І знаєте, воно дійсно з цими дріжджами себе поводить, як справжнє вино, бо на смак було як класичне молоде, а в банці ще відбувалося фервере, з дна піднімались бульбашки, воно бурлило. Нічого подібного минулого року, з дріжджами хлібопекарськими не спостерігалось.
Тому залишив я його ще на пару тижнів дозрівати, і ото вчора воно нарешті бачу заспокоїлось, і я взявся за дегустацію.
Нове вино в лівій пляшці. Як бачите, воно суттєво світліше, вдвічі, воно трохи менш солодке, хоча все рівно залишається впевненим десертним, і воно отримало післясмак. Минулорічне просте, в рот набрав, смак відчуваєш, ковтнув - смак поволі зникає. Тут спершу смак ніби йде на спад, така пауза, а далі доганяє післясмак, і це круто, бо це вже ознака формування порядного напою.
І ще взимку я зрозумів, що найкраще це вино смакує як херес, тобто закріпленим градусів до 20.
І хоч це зарано, але було цікаво, тому плящинку молодого теж одразу закріпив. Зарано, бо спирт зупиняє бродіння, і букет уже розвиватись не буде, принаймні в тій мірі, в якій є перспектива у просто вина, не кріпленого. Але у мене ще є запас, тому проба.
Кріпив з розрахунку на 1 літр вина 100 мл 96-градусного спирту. Що за спирт не знаю, ну, тобто, він точно харчовий, зі спирт-заводу, і точно не найгірший, але на майбутнє напевно треба буде купити максимально якісний. Спершу, щоб зменшити шок, наливав трохи вина в пляшку, заливав потихенко спирт, розмішував, давав, щоб все заспокоїлось, а тоді вже виливав отриману суміш в решту вина.
І це таки дійсно добре. Бо десертний напій хочеться, щоб був трохи сильніший, і херес - саме те, що треба.
Що ж, експерименти тривають і далі буде :)