Світ чудовий своєю багатогранністю. З віком починаєш цінувати це і менше осуджувати. Кожен має право бути собою: сірою мишею, хіпстером, чи ким завгодно. І тому світ не нудний. Він може подобатись і не подобатись, дратувати і дарувати натхнення - це нормально, головне прийняти свободу волі як даність, і як щастя.
І транспорт, якому надає перевагу, кожен обирає собі під стать: хтось громадський, хтось велосипед, хтось автомобіль. У володінні автомобілем рідко є фінансова вигода, бо за гроші, витрачені на покупку і обслуговування цілком можна пересуватися з достатнім комфортом і без власного транспорту. Проте особистий автомобіль дає дуже важливу річ: свободу, коли захотів - і одразу поїхав. Для мене це важливо.
А ще задоволення. Прагматичний підхід до вибору, щоб розмір багажника, витрата пального, майбутня ліквідність - це занудство занудне. Це не для душі, це для логістики тіла: перевезти себе з точки А в точку Б з мінімальними затратами і максимальною вигодою. Такий підхід має право на існування, але це не моє.
Тому що жити - це не переміщатися від початку до кінця, від народження до смерті, щоб оптимально і не затратно, і скоріш би потрапити до пункту призначення. Мета подорожі - сама подорож, в цьому смисл. І щоб прожити дорогу максимально насичено, потрібен не транспортний засіб для тіла, а щось, що возитиме душу.
Є невеликі спортивні автомобільчики, швидкі та маневренні, вони даруватимуть радість, коли різко зриватись зі світлофорів, скакати з ряду в ряд, як скажений сперматозоїд, проте вони надто жорсткі і смикані, щоб приносити задоволення в якомусь іншому режимі їх експлуатації. Є S-клас, той навпаки, ізолює від світу, закриє в розкішній, але домовині, де тихо, м’яко, комфортно, ніби вже на небі. Тут хочеться померти, але не жити. Можна проїхати за день більше тисячі кілометрів, і навіть не відчути цього. Не відчути цього!
А машина повинна дарувати відчуття, емоції! І такі ідеальні автомобілі існують. Випробувані часом, багатократною зміною моди. Здатні подарувати високий рівень комфорту і одночасно є достатньо лютими, щоб швидко зірватися зі світлофору, стрімко без страждань злетіти по крутому серпантину, чи з легкістю мчати поза 200 автобаном. Стильні і дуже чарівні, вони викликають в оточуючих не заздрість і ненависть до чергового мажора на новій дорогій машині, а радість і схвалення. Це неодмінна доля ... от не повертається язик назвати такий автомобіль старим, тому що насправді він не старий, він вічний, він поза часом. Подумайте, кому буде потрібна нехай навіть наймодніша на сьогодні модель, через 15-20 років? Про більшість з них усі давно забудуть. І тільки виняткові автомобілі залишають свій слід в історії і в серцях людей, не втрачають свою актуальність, не зважаючи на вік.
І один з них - Mercedes E320C, W124 в кузові купе. Насправді, вони були і з 4-циліндровими моторами, об’ємом від 2 літрів, але говорячи про ідеальний мерседес - він повинен бути оснащений дійсно легендарним сто четвертим, 3,2-літровим двигуном, з автоматичною трансмісією. Це дозволить залишатись за кермом розслабленим завжди, тому що для такого автомобіля будь-яке несподіване прискорення, будь-який маневр - не мука, а задоволення. І звук! Неймовірний, чаруючий звук рядної шістки! Глибокий баритон “бу-бу-бу”, коли неспішно їдеш вузькими вулицями старого міста, і кожен довкола мусить оглянутись на цей звук, не тому, що він гучний, а тому, що красивий!
Цей автомобіль живий завжди: і коли стоїть, припаркований біля будинку, а сонячне світло переливається на його ідеальних формах, і коли неспішно, по-мерседесівськи м’яко котиться бруківкою, і коли провокує тебе своїм бурчанням наступити на педаль газу на крутому серпантині, чи на прямому, як стріла, автобані, тому що після 150-ти він лише оживає і починає дихати на повні трилітрові груди. Він живий сам і робить живим тебе, в кожну мить!
Але це накладає на тебе і відповідні зобов’язання. Таким автомобілем не можна володіти - його потрібно любити. Тільки коли він доглянутий і належним чином обслужений, можна в повній мірі відчути усі ці емоції.
І це не коштуватиме усіх грошей світу, покупка і доведення до належного стану 124-го співставима по вартості... з новим рено логан, скажімо. Співставимо за вартістю, але неспівставимо за відчуттями і емоціями від цих геть різних автомобілів.
А тепер без рожевих окулярів. 124-й надзвичайно надійний автомобіль... був 20 років назад. Він спроектований і виготовлений в золотий вік німецького автопрому, коли споживацький підхід ще не захопив світ і автомобілі проектували інженери, а не маркетологи. Та все має межу ресурсу, і майже 30 років експлуатації від цього ресурсу від’їли значний шматок. Їздити на такому автомобілі сьогодні означає завжди бути готовим до можливих поломок. Це не недолік, просто плата за задоволення. Треба віддати належне, дуже рідко станеться щось, що завадить доїхати додому своїм ходом, але все ж буде краще, якщо ви належатимете до людей, які знають дещо про будову автомобіля, та й взагалі не бояться вимастити руки в мастилі, як справжній чоловік. Найбільше пасують ці автомобілі людям, що самотужки їх реставруватимуть і доглядатимуть. Не від бідності, а для задоволення. І місяць за місяцем, рік за роком, можна перетворити уже трохи втомлену машину в справжню мрію, тим більше, що запчастини до цих авто все ще доступні без проблем.
124-й унікальний ще тим, що він стоїть на зламі епох, належить двом світам: класичний він за віком, але технологічно - це цілком сучасний автомобіль. Двозонний клімат-контроль, сидіння та кермо з електро-приводом і пам’яттю положень, гідропідсилювач керма, інжекторний двигун з каталізатором, гідравлічне блокування диференціалу, люта багаторичагова підвіска, яка вдало поєднує фірмовий мерседесівський комфорт та хорошу керованість. Не знаю, хто автор наступної картинки, але вона дуже точно передає суть німецького підходу до автомобільної інженерії:
А фантастичний кузов купе дає пережити повну ілюзію, ніби ти їдеш в кабріолеті, але в ідеальному кабріолеті, тому що дійсно величезні безрамочні вікна розчиняють тебе в оточуючому світі, при цьому сонце не пече в голову. Ти можеш закривши вікна, пірнути в прохолоду кондиціонованого повітря, щоб швидко домчати автомагістралями на морське узбережжя, але їхати Адріатичним Шосе не відчинивши вікна навстіж, щоб із насолодою дихати свіжим морським вітром - це не любити життя! Це майже як подорож на мотоциклі, тільки без необхідності мерзнути під поривами весняного вітру чи обливатись потом в екіпіровці під палючими сонячними променями, без потреби трощити джмелів своїм шоломом і мокнути під струменями несподіваного дощу. Він завжди готовий подарувати те, чому немає ціни: чисте щастя, коли погожого ранку приціл на капоті впирається в далеку точку на горизонті, і потужний двигун з благородним бурчанням легко несе тебе у незвідане.
Ікона стилю, класичний, але актуальний досі, швидкий і комфортний: ідеальний автомобіль для ідеальної подорожі!