Mercedes-Benz E-klasse W212, S212, C207. 2013. Спочатку був мерседес 2010 С200 дізель 115к пробігу. С клас ідеальний, потужний, красивий але humani nihil a me alienum (ніщо людське мені не чуже). Через півтора року, в Німечинні купив Е з 3л мотором. Перші враження були двоякі, раніше не їздив на машинах такого класу але цей здивував своєю ніжністю. Думав це буде досконаліша версія С класу, а виявилось - зовсім інша філософія, що трохи розчарувало, мотор хоч і потужний але тихий і ненавязливий, проходити повороти як С klasse він не вміє і якість матеріалів нижча, парктроніки гірші але за те дофіга інших крутих штук. Крім того в нього 240к пробігу і пластик в салоні скрипить (незрівняти з попередньою машиною де все було міцним, цілісним, зібраним) і салон - дивного кольору шкіра, в попередніх машинах була тканина, що зручніше, тихіше і не ковзає. В решті ця машина неймовірна, екстерєр - вершина досконалості, інтерєр - витвір мистецтва, потужність осатанілої стихії, комфорт - звичайно, як і в Це класі, може трохи краще, запах салону в цих машин неповторний. Радий що купив її, хоча С klasse ще бринить ностальгією в серці.
Moto garage
Suzuki GrassTracker 2007. 2007. Was the summer of '69 (2022) коли купив цього красеня. 29к пробігу. Стан ніби нормальний був але найважливіше те що він їздить і поки не ламався. Завжди мав сильний потяг до мотоциклів, в дитинстві у мене була ямаха і той запах бензину врізався в днк. З того часу пройшло мільйон років. Існування в дрімоті перервалось війною, близькість смерті, херове здоровя спонукає прислухатись до себе. Так зявився мій перший повноцінний мотоцикл. Хотів щоб він був дешевий, легкий, хоч якось їхав і основне щоб мав гарний вигляд (тобто тільки класичний стиль). Ніколи раніше 3к$ не приносили стільки задоволення і свободи. Пройшов рік, пройшло 2к км, появились думка що потрібен більш тихий мотоцикл з більшим двигуном, ширшими колесами, такий як харлі девідсон 48, тому тре починати досліджувати як і хто їх приганяє з європи.